Ярчук М.М. Голова правління НАЦУ "Укрцукор" .
Тенденції світового ринку цукру на 2008-2009 маркетинговий рік
За прогнозами Міжнародної органі¬зації по цукру світове виробництво цукру в 2007-2008 MP зросте до 170,3 млн. тонн проти 166 млн. тонн у попередньо¬му періоді. При цьому споживання збільшиться на 2,7 відсотка - до 159,2 млн. тонн. Таким чином, світове вироб¬ництво цукру перевищить споживання на 11,1 млн. тонн, а його перехідні запаси проти 67,8 млн. тонн у минулому році прогнозуються в межах 74,7 млн. тонн.
Країни ЄС продовжують скорочувати власне виробництво цукру відпов¬ідно до розгорнутої тут реформи ринку цукру, що спрямована на зменшення виробництва бурякового цукру з 19 до 13 млн. тонн, збільшення імпорту з 2 до 4 млн. тонн, зменшення експорту з 5 до 1 млн. тонн та зниження його ціни.
Світові тенденції розвитку ринку цук¬ру справляють прямий вплив на розви¬ток вітчизняної бурякоцукрової галузі.
Ринок цукрових буряків в Україні
Що, наприклад, показує аналіз групування бурякосійних підприємств за урожайністю?
Вирощуванням цукрових буряків у 2007 році займалося 3295 підприємств, які виробили 14,8 млн. тонн цукросировини із площі 480 тис. гектарів.
Підприємств, які отримали її до 50 ц/га, нараховується 137. На площі 6,4 тис.га вони виростили 20,2 тис. тонн коренеплодів (0,1 відс. до загального виробництва). Найбільше таких підприємств у Вінницькій - 17, Кіровоградській - 14, Житомирській - 12, 11 - Тернопільській областях.
339 підприємств мали урожайність від 50,1 до 100,0 ц/га, валове виробниц¬тво з площі 19,2 тис. гектарів становить 151,6 тис. тонн (1 відс. до загального виробництва). Найбільше їх у вже зга¬дуваній Вінницькій - 45, Тернопільській - 33, Хмельницькій - 31, Кіровог¬радській- 27, Волинській - 26, Київській - 20, ряді інших областей.
476 підприємств мають урожайність від 101,1 до 150,0 ц/га, вал складає 490 тис. тонн (3,3 відс. до за¬гального виробництва). Таких підприємств найбільше у Вінницькій, Тернопільській, Харківській, Во¬линській, Хмельницькій областях.
Ще у 466 бурякосійних господар¬ствах одержали 150,1 - 200,0 ц/га і виробили 1,01 млн. тонн солодких ко¬ренів (6,9 відс. до загального валу).
Така ж кількість підприємств має урожайність 200,1-250,0 ц/га і валове виробництво близько 1,3 млн. тонн (8,8 відс. до загального валу).
Тобто, як бачимо, 1894 зазначених вище підприємств на площі 179 тис. га виробили близько 3 млн. тонн цукрових буряків, звичайно, - з високою собівартістю і мінусовою рентабельністю.
Такі господарства повинні перепрофілювати своє виробництво на вирощування інших сільськогосподарських культур з прибутковою рентабельністю.
Лише 1401 бурякосійне господарство з урожайністю 250,1-400 ц/га (250,1-300 ц/га - 388 підприємств, 300,1- 400 ц/га - 530, понад 400 ц/га -483 підприємства) на площі 301 тис. гектарів виростили майже 12 млн. тонн коренеплодів. Власне, 42,5 відсотками господарств забезпечено вирощування 81 відсотку цукрових буряків!
Отже, для забезпечення цукром потреб внутрішнього споживання та часткового експорту площа посівів цукрових буряків при урожайності 500 ц/ га повинна становити 350-370 тис. гектарів.
Сьогодні ми констатуємо факт недостатніх обсягів вирощування цукрових буряків для виробництва цукру квоти «А». Між тим, розрахунки показують: при урожайності 500 і більше центнерів з гектара, Вінницька, Волинська, Київська, Кіровоградська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька та Черкаська області на площах під цукрові буряки 2008 року могли б виробити 20 млн. тонн цукрових коренів, щоб забезпечити не тільки внутрішній ринок цукру, а й створити передумови для просу-вання конкурентоспроможної продукції на зовнішні ринки.
За розрахунками Інституту цукрових буряків середня вартість виробництва цукрових буряків при урожайності 350 центнерів з гектара очікується 230 -235 грн/тонну при рівні рентабельності 10 відсотків.
При підвищенні вартості енергоносіїв та відповідно мінеральних добрив вартість виробництва цукрових буряків може скласти 250 гривень за тонну.
В поточному році вперше запроваджено дієвий механізм стимулювання сільськогосподарських товаровиробників у вирощуванні цукрових буряків. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2008 року № 584 «Про внесення змін до пункту 2 Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва» сільськогосподарським товаровиробникам, які вирощують цукрові буряки для виробництва цукру квоти «А», надається дотація у розмірі 750 гривень на 1 гектар посіву. Загальна сума державної підтримки на вирощування цукрових буряків становить 243,7 млн. гривень.
Слід підкреслити: кошти ці в повному обсязі спрямовано на зазначені потреби бурякосійним регіонам і направлено у господарства на підтримку вирощування цукрових буряків.
З метою стабілізації ситуації в буряко-цукровому комплексі необхідно передбачити у Державному бюджеті України на 2009-й та наступні роки підтримку товаровиробникам на вирощування цукрових буряків для виробництва цукру квоти «А» у розмірі 1000 гривень на 1 гектар.
Поки що ж, за даними регіонів, маємо таку картину. Станом на 15.08.2008 року площа посіву цукрових буряків складає 389,8 тис. га, або на 32,4 відсотка менше ніж у 2007 році. З них сільгосптоваровиробники засіяли 325 тис. га, (у 2007 році 518,8 тис. га), населення 64,8 тис. га (торік 116 тис. га).
Незважаючи на значне зменшення площ посіву цукрових буряків їх урожайність із року в рік зростає. Якщо у 2000 році середня урожайність складала 177 ц/га, то у 2007 році вона вже становила - 294 ц/га, а в поточному році очікується 334,8 центнерів з гектара. Таким чином, в Україні спостерігається тенденція, притаманна країнам з високо розвинутим сільським господарством, де нарощування обсягів виробництва продукції досягається за рахунок інтенсивного використання земельних ресурсів.
Разом з тим в Одеській області урожайність цукрових буряків прогнозується на рівні 1831 ц/га, Запорізькій - 200 ц/га, Донецькій-219,2 ц/га, Луганській - 227, 5 ц/га, Дніпропетровській - 229,4 ц/га. Безумовно, при такій врожайності виробництво цукрових буряків буде збитковим. В наступному році сільськогосподарські виробники цих регіонів, мабуть, добре подумають вирощувати їм цукровий буряк чи ні.
Структура посіву сортами та гібридами:
сорти-популяції-2 відс. (32 тис. по);
гібриди зарубіжної селекції - 38 відс. (521 тис. п.о.);
вітчизняні гібриди - 54 від. (736 тис. п.о.);
гібриди спільної селекції - 6 відс. (22 тис. п.о.).
Концептуальні вимоги щодо розвитку українського буряківництва зводяться до:
- визнання на всіх рівнях управління пріоритетності галузі;
- орієнтації на ефективне виробництво цукру з цукрових буряків;
- стабілізації посівних площ, підвищення урожайності та цукристості;
- поглиблення спеціалізації і концентрації буряко-цукрового виробництва;
- відродження сировинних зон і становлення галузі на економічно вигідні засади.
Умови для наукового забезпечення галузі буряківництва:
- інтенсивна технологія виробництва цукрових буряків, розроблена ІЦБ;
- забезпечення вітчизняним високоякісним насінням;
- науково обґрунтована система живлення;
- інтегрована система захисту рослин.
Ще одна з важливих умов підвищення економічної ефективності - зниження собівартості цукрових буряків.
З метою підвищення продуктивності праці і скорочення матеріально-технічних засобів слід використовувати найбільш прогресивні способи збирання і вивезення коренеплодів на завод. Це - потоковий спосіб збирання і вивезення коренеплодів на завод автопоїздами і так званим човниковим способом, при яких продуктивність підвищується в 1,5-1,8 рази.
Згідно розрахунків за технологічною картою, собівартість цукрових буряків становить 157,7 грн./т при урожайності 50 т/га, 166,2 грн./т при урожайності 40 т/га і 220,7 грн./т при урожайності 30 т/га.
Аналіз сучасного стану визначення собівартості показує: розподіл затрат на основну і побічну продукцію не практикується, а все залишається на основній продукції. Таким чином, це призводить до зниження прибутковості і рентабельності бурякосійних підприємств.
Ринок цукру
Кабінетом Міністрів України на період з 1 вересня 2007 року до 1 вересня 2008 року встановлено обсяг поставки цукру для забезпечення потреб внутрішнього ринку на рівні 1985 тис. тонн.
Мінагрополітики, з урахуванням перехідних залишків цукру минулих років, на початок 2008/2009 маркетингового року розподілило між 104 цукровими заводами обсяг виробництва цукру квоти „А" із цукрових буряків урожаю 2008 року на рівні 1740 тис. тонн. Проте до сезону переробки цукрових буряків були забезпечені матеріально-технічними ресурсами та сировиною лише 74 цукрових заводи. За прогнозами лише 48 цукрових заводів будуть завантажені сировиною на 90 діб і більше.
Поряд із скороченням кількості цукрових заводів, які здійснюють переробку цукрових буряків, спостерігається тенденція припинення виробництва цукру в окремих регіонах. Так, якщо досі виробництво цукру в Україні було традиційно зосереджено у 19 областях, то у цьому році у Дніпропетровській, Миколаївській та Івано-Франківській областях припинили його виробництво. Практично те ж саме спостерігається в Одеській, Сумській та Чернівецькій областях.
Зважаючи на очікуване валове виробництво цукросировини в межах 13,5 млн. тонн, у нинішньому маркетинговому році прогнозується виробити 1650 тис. тонн цукру.
Цукор - практично єдиний продукт харчування, який не зазнав значних коливань цін у зв'язку з інфляцією. А у 2008 році, в порівнянні з 2006 роком, його оптово-відпускна ціна навіть знизилася з 3,57 грн. за 1 кілограм до 3,07 грн. за 1 кілограм, тобто на 50 копійок. І це попри те, що в 2008 році, у порівнянні з 2006-им, ціна на матеріально - технічні ресурси, які використовуються при виробництві цукру, суттєво збільшилася: на природний газ (без транспортування) у 3 рази, вугілля - у 2 рази, вапняковий камінь - у 3 рази, вартість металопрокату зросла на 280 відсотків, залізничне та автоперевезення - на 150 відсотків.
Відтак, вартість виробництва 1 тонни цукру у 2007 році становила 3215 гривень. Рівень рентабельності виробництва цукру - мінус 8,4 відсотка.
76 цукрових заводів, або 64 відсотки від працюючих, отримали збитки на суму 348,5 млн. гривень. Враховуючи викладене, а також те, що у І півріччі поточного року індекс споживчих цін становить 114,9 відсотків, у 2008 році собівартість 1 тонни цукру очікується в межах 3500 гривень, проте при зростанні ціни на газ вартість цукру може значно підвищитися.
Цукрове виробництво є найбільш енергоємним серед підприємств харчової промисловості. Доля палива та електроенергії в собівартості переробки 1 тонни цукрових буряків складає 32-35 відсотків. Але щоб зменшити витрати палива хоча б на 10 відсотків від існуючого рівня необхідно здійснити ряд організаційно-технічних та короткотермінових заходів. Розрахункова вартість їх впровадження становить близько 350 млн. грн., або в середньому 3 млн. грн. на один цукровий завод, - залежно від його потужності. Окупність впровадження становить близько 2-х років.
Для зменшення витрат палива на 30 відсотків необхідно запровадити довгострокові заходи та виконати передбачені програмою по енергозбереженню "Розробка енерготехнологічної схеми бурякоцукрового виробництва з метою зменшення рівня енерговитрат, відпрацювання та впровадження комплексу технічних рішень з їх реалізації".
Впровадження цих заходів вимагає значних капіталовкладень - близько 50 млн. грн. в розрахунку на один цукрозавод. Окупність інвестицій - 10 років.
Отже, судячи з усього, кількість цукрових заводів буде скорочуватися.
Наше завдання - надати державну фінансову підтримку для закупівлі енергозберігаючого обладнання, для переоснащення цукрових заводів. З цією метою розробляєтеся проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перелік обладнання іноземного походження, аналоги якого не виробляються в Україні, що може бути придбане підприємствами харчової промисловості у 2008 році через механізм здешевлення середньострокових кредитів». В державі є вітчизняні виробники обладнання для потреб галузі, тож стає актуальним питання щодо залучення державних лізингових компаній для поставки такого обладнання для цукрових заводів.
Вивчається досвід європейських країн, зокрема Польщі, щодо забезпечення соціальних гарантій працівникам цукрових заводів, які будуть закриватися (для цього створено фонд).
Забезпечення населення цукром
Запаси цукру на початок MP (станом на 1 вересня 2008 року) в межах 937 тис. тонн (запаси цукру, який належить цукровим заводам, 110 тис. тонн, сільгосптоваровиробникам -50 тис. тонн, інвесторам, банківським установам, харчовим підприємствам 82 тис. тонн, суб'єктам господарювання оптової та роздрібної торгівлі 270 тис. тонн, державний продовольчий резерв (Аграрний фонд, Держкомрезерв) -45,6 тис. тонн, фізичним особам, які отримали цукор за здані цукрові буряки, незнижувальні традиційні запаси у населення та інші - 380 тис. тонн).
Таким чином, за прогнозними розрахунками власні ресурси цукру на 2008/2009 маркетинговий рік складуть 2430 тис. тонн при встановленій Кабінетом Міністрів України квоті поставки його на внутрішній ринок 1985 тис. тонн.
З метою формування державного продовольчого резерву в обсягах, передбачених законодавством шляхом здійснення фінансових інтервенцій на ринку цукру, Мінагрополітики підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про закупівлю Аграрним фондом цукру до державного продовольчого резерву», яким пропонується дозволити Аграрному фонду у 2008/ 2009 маркетинговому періоді, відповідно до кон'юнктури ринку, здійснювати формування державного продовольчого резерву шляхом закупівлі цукру квоти «А» , виробленого із цукрових буряків врожаю 2008 року, на Аграрній біржі за середньозваженими цінами рівноваги (фіксингу), які склалися на Аграрній біржі протягом останніх трьох торгових сесій. Проект постанови узгоджено із заінтересованими міністерствами та відомствами й направлено на розгляд Кабінету Міністрів України.
На сьогодні не в повній мірі задіяні механізми державного регулювання ринку цукру. Оптовою торгівлею цукром займаються цукрові заводи, сільгосптоваровиробники, фізичні особи, постачальники матеріально-технічних ресурсів та інші суб’єкти підприємницької діяльності.
В Україні майже 60 відсотків цукрових буряків перероблялися за давальницькою схемою.
На часі прийняття для запровадження у розрахунки між виробниками цукрових буряків та цукру ф'ючерсних контрактів закупівлі цукрових буряків, які добре себе зарекомендували при закупівлі соняшнику, ріпаку та інших культур.
Ліцензування оптової торгівлі цукром є одним із основних положень зазначеного Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», проте ліцензування оптової торгівлі цукром Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» не включено до переліку видів господарської діяльності, що ліцензуються.
Незважаючи на неодноразові подання законопроектів з цього питання на розгляд Верховної Ради України, вони не отримували підтримки з боку народних депутатів, і це питання досі залишається законодавчо не врегульованим.
Безконтрольне функціонування внутрішнього ринку цукру, відсутність обліку операцій з його реалізації, призводить до розбалансування ринку цукру.Департамент харчової промисловості спільно з НАЦУ «Укрцукор» підготували проект Закону України щодо ліцензування оптової торгівлі цукром, який найближчим часом буде направлено заінтересованим міністерствам та відомствам для узгодження.
1 січня 2008 року закінчився термін вилучення цукру в рамках Угоди про вільну торгівлю з Республікою Білорусь, але, незважаючи на надлишок цукру власного виробництва, в Україну у зростаючих обсягах ввозиться і реалізується білий цукор, вироблений із цукру-сирцю з тростини в рамках Угоди про вільну торгівлю. Наприклад, у 2007 році імпорт білого цукру склав 12 тис. тонн, у тому числі із Республіки Білорусь було ввезено 9,5 тис. тонн цукру. За січень - червень 2008 року в Україну ввезено білого цукру 25,1 тис. тонн цукру, у тому числі із Республіки Білорусь - 24,7 тис. тонн. В результаті за цей період профінансовано зарубіжного товаровиробника на суму понад 11 млн. дол. США.
До речі, на розгляді у Верховній Раді України знаходиться Рішення Економічної ради СНД про внесення змін до переліку умов, виробничих і технологічних операцій, при виконанні яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, в якій вони мали місце, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2008 року № 554. Це Рішення дасть можливість вилучити цукор, вироблений з цукру-сирцю тростинного, з режиму вільної торгівлі. Мінагрополітики буде сприяти ратифікації цього рішення. Крім цього, до прийняття зазначеного рішення, Мінагрополітики, щоб захистити вітчизняного сільгосптоваровиробника, ініціюватиме вилучення з режиму вільної торгівлі з Республіками Білорусь та Молдова цукру та цукровмісних продуктів.
Експорт цукру за січень-червень 2008 року склав лише 474 тонни. Причинами такого низького експорту цукру є його не конкурентоспроможність, як за ціновим так і за якісним показниками.
Вступ України до COT додатково загострює ряд проблем бурякоцукрового комплексу і вимагає додаткових заходів щодо захисту вітчизняного ринку цукру. На жаль, досі Кабінет Міністрів України не вирішив питання щодо участі України в Міжнародній організації по цукру.
Турбує нас ще одна проблема. Відповідно до Закону України від 30.11.2007 року № 404 «Про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини» щорічно на митну територію України, починаючи з 1 січня 2009 року, буде завозитися 260 тис. тонн цукру-сирцю тростинного. Міністерство економіки розробило проект постанови Кабінету Міністрів України про Порядок завезення цукру-сирцю тростинного, Мінагрополітики розглянуло даний проект постанови та надало свої зауваження, зокрема в частині Порядку обігу цукру-сирцю тростинного на території України. Враховуючи вищезазначене, проведено робочі наради з Мінекономіки, зауваження враховані та прийнято рішення щодо розробки Міністерством агрополітики Порядку використання кінцевого продукту переробки цукру-сирцю з тростини, ввезеного в Україну в межах встановленої квоти. Цей Порядок в даний час опрацьовується.
Висновки і пропозиції
Незважаючи на труднощі й проблеми бурякоцукровий комплекс України має перспективи розвитку за умови оптимізації площ посіву цукрових буряків та кількості працюючих цукрових заводів, а також нарощування експортного потенціалу за рахунок випуску високоякісної конкурентоспроможної продукції і надання державної підтримки галузі. Для цього необхідно негайно розробити та затвердити Державну програму реструктуризації буря-коцукрової галузі, як це зроблено в провідних державах та Євросоюзі. Програма має передбачити всі аспекти роботи цукрової промисловості з урахування забезпечення належної продовольчої безпеки держави та пом'якшення соціальних наслідків.
Повну версію статті (з таблицями та графіками) Ви можете прочитати у паперовій версії журналу