"Теоретичні основи і сучасні методи створення однонасінних гібридів цукрових буряків" - на таку тему 29 липня 2008 р. в Інституті цукрових буряків УААН (м.Київ) відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 50-річчю створення перших виробничих однонасінних сортів цукрових буряків: Білоцерківський однонасінний і Ялтушківський однонасінний.
У роботі конференції взяли участь вчені України, Росії, Білорусії, Молдови, що виступили з доповідями, а також узгодили програми спільних селекційних робіт.
Вів Міжнародну наукову конференцію заступник директора з наукової роботи Інституту цукрових буряків УЛАН, голова оргкомітету конференції Н.Г.Гізбуллін.
Редакція журналу "Цукрові буряки" звернулася до професора Н.Г.Гізбулліна з проханням поділитися своїми враженнями про представницький науковий форум з читачами журналу. Наіль Гайфуллович люб"язно погодився прокоментувати роботу конференції.
"Теоретичні основи і сучасні методи створення однонасінних гібридів цукрових буряків" - на таку тему 29 липня 2008 р. в Інституті цукрових буряків УААН (м.Київ) відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 50-річчю створення перших виробничих однонасінних сортів цукрових буряків: Білоцерківський однонасінний і Ялтушківський однонасінний.
У роботі конференції взяли участь вчені України, Росії, Білорусії, Молдови, що виступили з доповідями, а також узгодили програми спільних селекційних робіт.
Вів Міжнародну наукову конференцію заступник директора з наукової роботи Інституту цукрових буряків УААН, голова оргкомітету конференції Н.Г.Гізбуллін.
Редакція журналу "Цукрові буряки" звернулася до професора Н.Г.Гізбулліна з проханням поділитися своїми враженнями про представницький науковий форум з читачами журналу. Наіль Гайфуллович люб"язно погодився прокоментувати роботу конференції.
- Наукова праця, - підкреслив Н.Г.Гізбуллін, - як відомо, неможлива без відкритої дискусії в середовищі вчених. Справжній учений не задовольняється тією інформацією, що доступна для нього із звичайних інформаційних каналів - книг, журналів і т.д. Необхідний живий обмін думками, необхідна дискусія. Усього цього не можуть замінити ані друкована праця, ні листування. Необхідний особистий контакт між людьми, тим більше якщо у вченого є потреба узгодити творчу діяльність з іншими колегами. «Тільки тоді, коли бачиш людину, бачиш результати її праці, чуєш інтонацію її голосу, бачиш вираз її обличчя, з'являється довіра до її праці й бажання співробітничати з нею. З цієї причини ніякий підручник не може замінити вчителя», - наголошував великий генетик М. І. Вавилов.
Відтак, Міжнародну конференцію селекціонерів-буряківників, що відбулася в Україні, без перебільшення можна назвати знаменною подією, якої давно не було в країнах СНД.
Відкриваючи науковий форум, віце-президент Української академії аграрних наук академік М.Д.Безуглий відзначив, що сучасний ринок, особливо в зв'язку з вступом України у Всесвітню торгову організацію, ставить підвищені вимоги як до науки, так і виробництва, щоб витримати жорстку конкуренцію з могутніми закордонними селекційно-насінницькими фірмами. Тому завданням наукових установ України є створення гібридів з потенціалом продуктивності 10 тонн цукру з гектара. А такі гібриди можна створювати тільки за умови використання сучасних методів селекції, біотехнології, генної інженерії.
Зі змістовною доповіддю виступив директор Інституту цукрових буряків УААН академік М.В. Роїк.
Коротко виклавши історію створення вперше у світі в Інституті цукрових буряків однонасінної форми цукрових буряків, доповідач більш детально зупинився на етапах розвитку гетерозисної селекції цукрових буряків (створення міжсортових гібридів і анизаплоїд-них гібридів). Більшу частину доповіді зайняли теоретичні аспекти, а також питання стану і перспективи наукових досліджень по використанню явища цитоплазматичної чоловічої стерильності в створенні гетерозисних гібридів цукрових буряків.
Критично оцінюючи наше відставання в цьому питанні від закордонних селекційно-насінницьких фірм у минулому, М.В.Роїк на фактичних матеріалах показав, що сучасні вітчизняні гібриди нічим не поступаються закордонним гібридам, а за стійкістю до ряду хвороб вони перевершують закордонні. В Інституті цукрових буряків створений багатий генетичний банк цукрових буряків з стійкості до ризоманії, ряду листових хвороб, гербіцидів суцільної дії, причому зі 100 % стерильністю рослин і 100 % однонасінністю плодів.
На думку доповідача, впровадження у виробництво гібридів цукрових буряків залежить від добре організованого насінництва. Частка генотипу в забезпеченні продуктивності цієї культури складає 50 %, а інша половина продуктивності культури обумовлюється якістю насіння. Для здійснення авторського контролю за технологією вирощування й обробки насіння цукрових буряків інститут рекомендував для впровадження у виробництво дволанкову систему насінництва, тобто базисне насіння вирощують селекційні установи-оригінатори, а гібридне насіння - рядові насінницькі господарства.
Завданнями подальших досліджень з селекції цукрових буряків є: створення гібридів, у яких поєднується висока врожайність коренеплодів з високою цукристістю, створення толерантних гібридів до таких злісних хвороб, як гнилі коренеплодів, церкоспороз, ризоманія, альтернаріоз; трансгенних гібридів, стійких до несприятливих умов зовнішнього середовища, гербіцидів і т.д.
Цікавими доповідями порадували учасників конференції вчені з Росії.
Член-кореспондент РАСГН Корнієнко А.В., один із співавторів первістка-гібрида «Ювілейний», створеного на цитоплазматичній чоловічостерильній основі, у своїй доповіді повідомив про те, що результатами спільних досліджень Всеросійського науково-дослідного інституту цукрових буряків і цукру й Інституту цукрових буряків УААН виявлена хвороба ризоманія на посівах цукрових буряків в центрально-чорноземній смузі Росії. На прикладі цієї роботи доповідач закликав посилити науково-дослідну роботу між двома країнами на основі кооперації з метою створення високопродуктивних гібридів буряків, зокрема, стійких до ризоманії.
Доповідь Корнієнка А.В. була суто науковою, однак він виступив досить емоційно, висловивши ностальгію за минулим, коли наші наукові установи працювали за єдиною програмою і була можливість регулярно зустрічатися для узгодження спільних робіт.
Теоретичні і практичні аспекти проблеми боротьби з хворобою ризоманія були представлені в доповіді доктора сільськогосподарських наук, зав. лабораторії Інституту цукрових буряків Нурмухаммедова А.К. Зокрема, він відзначив, що хвороба цукрових буряків вірусної природи - ризоманія набула значного поширення в Україні.
Вірус некротичного пожовтіння жилок листя буряка (ВНПЖБ) - Beet necrotic yellow vein virus - блокує синтез білкових речовин, унаслідок чого знижується інтенсивність наростання асиміляційної поверхні листя і маси коренеплодів. Уражаючи судинні пучки (їх флоемну і ксилемну частини), вірус сповільнює відтік асимілятів з листя у коренеплоди і відкладення їх у запас. У хворих ризоманією рослин погіршуються технологічні якості коренеплодів.
Ризоманія знижує врожайність коренеплодів на 50-80%, цукристість-на 5-10%, вихід цукру-у 1,5-1,8 рази.
Морфологічною ознакою уражених ризоманією коренеплодів цукрових буряків є їх «бородатість». Рідше зустрічається пожовтіння жилок листя, від чого збудник одержав свою назву.
Складність боротьби з хворобою попягає в тому, що переносником і резерватором вірусу є гриб Polymyxa betae, у цистосорусах якого вірус не втрачає вірулентність упродовж 10 років і більше. Сам гриб у формі спочиваючих спор зберігається в грунті до 20 років.
Симптоми ураження буряків ризоманією можна легко переппутати з ураженням буряковою нематодою. У зв'язку з цим співробітники нашого інституту, використовуючи наявний світовий досвід, розробили й видали масовим тиражем методичні рекомендації з виявлення й ідентифікації вірусу, що викликає хворобу і переносника вірусу ризоманії цукрових буряків. У цій методиці викладена етнологія і патогенез, тобто збудник хвороби, симптоми епіфітотио-логії, методи діагностики.
Вперше в Україні співробітниками нашого інституту створено гібрид, стійкий до ризоманії,- Ризольт.
Доктор біологічних наук, зав. лабораторії ВНДІЦЦ (Росія) Жужжалова Т.П., до речі, єдиний представник великої школи цитологів по цукрових буряках, що існувала в колишньому СРСР, переконливо довела у своїй доповіді, що без застосування в селекційному процесі цитолого-генетичних досліджень неможливо домогтися хороших результатів. Частина доповіді була присвячена цитоплазматичній спадковості. Доповідач навела нову наукову інформацію з питань запилення і запліднення в цукрових буряків, представила результати досліджень по встановленню добового ритму розпускання квіток у динаміці в період цієї фенофази. Прогамна фаза запліднення в буряків включає: проростання пилкових зерен, ріст пилкових трубок і їхнє проникнення в зародковому мішку по проміжному типу, тобто об'єднання гамет настає після значних змін спермію, але до початку мітозу. Злиття спермію з центральною кліткою відбувається за постмітотичним типом, тобто мітоз настає раніше, ніж відбувається повне злиття гамет.
Відомий генетик, зав. лабораторії цитології і генетики, доктор біологічних наук Сибірського відділення Російської академії наук Малецький С.Г. повідомив про нові результати наукових досліджень спадковості ознаки роздільноквітковості цукрових буряків. У доповіді були представлені різні інтерпретації успадкування роздільноквіковості і його експресії в залежності від походження ліній цукрових буряків. Відповідно до результатів досліджень автора, варіація ознаки роздільнокві-ковості в популяціях одноросткових буряків пояснюється як генетичним, так і епігенетичним типом спадковості.
Цю тему розвинув у своїй доповіді доктор біологічних наук, зав. відділом ВНДІЦЦ (Росія) Богомолов М.О. і повідомив про результати досліджень експресії спадкування ознаки роздільноплідності у гама-ліній цукрових буряків.
Найстаріший селекціонер Інституту цукрових буряків УААН кандидат сільськогосподарських наук, зав. лабораторії Чемерис Л.М. у доповіді представила результати п'ятдесятирічної роботи, що була спрямована на створення нової форми тетраплоїдних однонасінних і багатонасінних цукрових буряків. За ці роки накопичений цінний генофонд тетраплоїдних форм, у яких розв'язано питання якості насіння і інших господарсько-корисних ознак. Використовуючи цей генофонд, було створено 13 триплоїдних гібридів цукрових буряків на фертильній і стерильній основі.
З молодих учених із цікавою доповіддю виступила зав.сектором Інституту цукрових буряків Шаюк Л.В., яка представила результати досліджень молекулярно-генетичного поліморфізму роду Beta на міжвидовому і внутрішньовидовому рівнях за допомогою RAPD-аналізу. Зокрема, нею встановлено генетичну близькість Beta maritima скандинавського походження і сорту цукрових буряків, також доведена віддаленість культурних буряків від середземноморської форми В. maritima.
Викликали великий інтерес у слухачів доповіді зав.лабораторіями БЦДСС (Лободіна O.K.), ЯДСС (Гончарука Г.С.), ВПДСС (Власюка В.І.), УЛДСС (Гнири В.М.). Саме на цих станціях були створені високопродуктивні однонасінні сорти: БЦо 45, Яо 64, ВПо 29, УЛо 35, які займали основні площі цукрових буряків в Україні, а в останні роки створені гібриди нового покоління на ЦЧС основі.
Селекціонер Михай В.Г. дав високу оцінку спільній роботі українських і молдавських учених, зусиллями яких створено і районовано два гібриди цукрових буряків в Молдові.
Усього на конференції було заслухано 20 наукових доповідей. На жаль, обмежений обсяг журналу не дозволяє реферувати їх. У цих доповідях були порушені актуальні проблеми селекції цукрових буряків, а саме: рівень продуктивності й асоційованих ознак насінників багатонасінних запилювачів однонасінних чоловічостерильньїх гібридів; використання генетичного потенціалу диких видів роду Beta у гетерозисній селекції; підвищення продуктивності цукрового буряка методом індивідуального добору на ранніх стадіях онтогенезу; прискорення селекційного процесу цукрових буряків біотехнологічними методами; грунтовий контроль як метод оцінки якості насіння цукрових буряків й ін.
Матеріали конференції готуються до публікації в збірнику наукових праць Інституту цукрових буряків в 2009 р. і в читачів буде можливість ознайомитися з цими доповідями.
І - насамкінець. Можу відзначити: на конференції панувала справді дружня й творча атмосфера. Результати її підтвердили: в науці немає кордонів. Незважаючи на те. що доповідачі виступали на російській чи українській мовах, учасники наукового форуму чудово розуміли один одного і не виникало мовної проблеми. У мене склалася тверда думка: Міжнародна конференція сприятиме зміцненню наукових зв'язків між нашими країнами в галузі селекції цукрових буряків.