Тенденції цін світового ринку цукру і їх вплив на внутрішній ринок України

(за матеріалами VІІІ міжнародної конференції «Ринок цукру СНГ і центральної Азії 2010» від 4 березня 2010р. в м. Москві) Бондар В.С., Андрющенко С.Ю.

Згідно з дослідженнями Міжнародної організації по цукру - МОЦ внутрішні ціни на цукор в окремих країнах - виробниках залежить від:

• Стану національного цукрового балансу в поточному і наступному сезоні, що враховує обсяг цукру в запасах, співвідношення запасів і споживання, а також очікуваний рівень самозабезпечення.

Довідково щодо України: Ресурси цукру з врахуванням перехідних запасів минулих років (560 тис. тонн) на період 2009/10 МР оцінюються в обзязі 2300 тис. тонн, в тому числі власне виробництво ~ 1300 тис. тонн, імпорт цукру 445 тис. т за рахунок цукру-сирцю з тростини в межах щорічної тарифної квоти і імпорт білого кристалічного з Республіки Білорусь. Запаси цукру за станом на 1.03.10 у всіх суб'єктів господарської діяльності, становлять 1 млн. т. Оптові ціни на внутрішньому ринку на початок березня ~ 8 000 грн. т (1000 $). Середні витрати на виробництво тонни цукру в 2009 р. становили 5500 грн. з ПДВ (688 $ США), 4583 грн. т без ПДВ.

На 2010/11 МР прогнозується посівна площа під цукровими буряками на рівні 400 тис. га, урожайність 35 т/га, у заліку 30 т/га, валовий збір - 12 млн. т, виробництво цукру - 1500 тис. т, плюс тарифна квота СОТ 267,8 тис. т. на 2011/12 МР - посівна площа повинна збільшитись до 450 тис. га, урожайність до 39,4 т/га, у заліку 35 т/га, валовий збір до 16 млн. т, виробництво цукру до 1920 тис. тонн.

• Політики Уряду стосовно цукру (державний контроль за внутрішніми цінами на цукрові буряки і цукор, рівень державних субсидій, захист внутрішнього виробника).

Довідково: В Україні відмічаються значні і різкі коливання мінімальних цін на цукрові буряки і цукор. В 2006 р. мінімальна ціна на цукрові буряки без ПДВ була 162,5 грн. т, в 2007 і 2008 рр. - 141,67 грн. т, в 2009 р. 259 грн. т, середня реалізаційна відповідно в 2006 р. 187,2 грн. т, в 2007 р. - 157,6 грн. т, в 2008 р. - 220 грн. т, в 2009 р. - 345 грн. т, на 2010/11 МР прогнозується 375 грн. т без ПДВ. Реалізаційна ціна на цукор у 2006 р. - 2560 грн. т, у 2007 р. - 2830 грн. т, у 2008 р. - 3988 грн. т, у 2009 р. - 4400 грн., у І кв. 2010 р. - 6683 грн.

Рівень державних субсидій на виробництво цукрових буряків в Україні недостатній - в 2008 р. 750 грн./га, в 2009 р. по 750 грн./га було задекларовано, але не виплачено. Науково обґрунтованою є субсидія 1500 грн./га, що повинна направлятися на відновлення родючості ґрунтів у бурякових сівозмінах. Внутрішній товаровиробник з боку держави захищений недостатньо - ввізне мито згідно умов СОТ встановлено 50 % від митної ціни, замість 300 євро за тонну і 2 % в межах митної квоти на цукор-сирець з тростини; через кордони вільно проникають цукромісткі матеріали і цукрозамінники; сировина з цукрових буряків переробляється переважно на давальницьких умовах, існує дисбаланс інтересів виробників коренеплодів і цукрових компаній, обмани, неплатежі, відмова від заключення контрактів і т. п.

• Курсу валют. На початку кризи 2008-2009 рр. в Україні різко змінився курс гривні по відношенню до долара: був 5,05, а зараз дорівнює 8, що відповідно позначилось на цінах на продукцію бурякоцукрового під комплексу АПК.
• Структури споживання цукру. В зв'язку з тим, що статистична звітність охоплює тільки 50 % наявного в Україні цукру, дати чіткий аналіз структури споживання неможливо. Шляхом експертних оцінок спеціалістів підраховано, що через оптову,роздрібну торгівлю та через посередників населенню реалізується 25 % виробленого за рік цукру, 27 % - залишається у сільгоспвиробників, 19 % - у цукрових заводів, 8 % - фізичних осіб, 8 % у податковій та банковій заставі, 5 % становлять не знижувальні запаси населення, 3 % - державний продовольчий резерв, 5 % - у харчовій промисловості. Із загального фонду споживання 1830 тис. тонн в рік (по 40 кг на одну людину в рік) пряме споживання становить ~ 1100 тис. тонн, або 60 % і 730 тис. т - промислове, або 40 %. Для України характерне також «інше споживання», яке включає в себе годівлю цукром бджіл та виготовлення з цукру алкогольних напоїв і яке дорівнює ~ 120 тис. т в рік.
• Доступу до пільгових ринків, регіональні торгівельні угоди. Україна втратила традиційні ринки збуту цукру в країнах , що утворились на базі колишнього СРСР і, найперше в Росії, куди поставляла 56 % виробленого цукру, або ~ 3 млн. тонн. Виручка від реалізації цукру і кондитерських виробників становила 1,2 млрд. доларів США, яка в останні роки скоротилась до 0,4 млрд. дол. Навпаки, в період 1995-2005 рр. країна вимушена була імпортувати цукор в обсязі 220-450 тис. в рік, а в 2003 р. - 1557,5 тис. т, що стало підставою для встановлення для України імпортної квоти в розмірі 267 тис. т при вступі до СОТ. В останні два роки невеликі партії імпортного цукру (62-77 тис. т) поступають із Білорусії. Більше того, шляхом внесення поправки до Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» Україна позбавила себе квот «В» і «С», тобто, права на експорт, зокрема, кордони українського цукру в Росію закриті до 2012 р. включно.
• Переважаючих рівнів національної собівартості виробництва. Собівартість виробництва цукрових буряків в Україні в зв'язку з подорожанням матеріально-технічних ресурсів невпинно зростає:

Собівартість цукру також за даними НАЦУ «Укрцукор»:

Необхідно відмітити, що собівартість продукції буряко-цукрового під комплексу АПК України знаходиться на рівні показників країн-членів ЄС та США, а його низька економічна ефективність протягом тривалого періоду часу пояснюється низькими внутрішнім реалізаційними цінами на цукор, підтвердження чому є показники 2009 року, коли різке зростання оптово-відпускної ціни на цукор до 6500-7000 грн./т зумовили рівень рентабельності виробництва цукрових буряків до 35 % проти надто низьких рівнів за попередні роки:

• Цін і пропозицій альтернативних підсолоджувачів. В Україну безконтрольно продовжується завезення інтенсивних підсолоджувачів й цукрозамінників, що використовуються у виробництві продуктів харчування. Точного обліку обсягів імпортних партій немає. За експертними оцінками фахівців підсолоджувачі типу аспартаму займають 300-350 тис. тонн цукрового ринку (в цукровому еквіваленті), являються канцерогенами і негативно впливають на організм людини. Певна частина цукру ввозиться разом з кавою в пакетиках та контрабандним шляхом. Між тим, Україна має можливість розвивати виробництво підсолоджувачів і цукрозамінників біологічного походження на базі культури СТЕВІЇ, із якої можливо виготовляти препарати-замінники цукру для 2,5 млн. хворих на діабет.
• Рівнів доходів населення. Платоспроможність населення України щодо можливості придбання цукру за роздрібними цінами зменшилась до рівня 48-52 %, тобто при нормі 38 кг одна пересічна людина придбає в рік 19 кг цукру.

На VІІІ міжнародній конференції з питань ринку цукру також відмічалось, що національні баланси окремих країн відіграють вирішальну роль у характері динаміки внутрішніх цін на цукор, а зміна цін світового ринку в значній мірі залежить від ситуації пропозиції/попиту, яка в свою чергу є результатом розвитку цукрових ринків в окремих країнах. Саме комбінація національних дефіцитів і стала причиною високих внутрішніх цін та поштовхом для глобального дефіциту світового ринку цукру. Тому відбувся значний стрибок ціни на цукор в квітні 2008 - на початку 2009 року. В даній ситуації значну роль відіграв дефіцит цукру в Індії (-4 млн. тонн), Росії (-2,7 млн. т). Світове виробництво цукру в 2008/09 МР у сирцевому еквіваленті становило 152,482 млн. т, споживання - 164,153 млн. т, дефіцит - 11,671 млн. т, імпортний попит - 50,068 млн. т і експортна пропозиція 50,070 млн. т, а кінцеві запаси60,368 млн. т, або 36,78 % від обсягів споживання.

В 2009/10 МР прогнозують спади виробництва в Китаї (-0,535 млн. т), Тайланді (-0,478 млн. т), а також прирости в ЄС (+1,910), Індії (+1,2), Бразилії (+1,025). Тому передбачуване виробництво цукру дорівнюватиме 157,160 млн. тонн. Споживання - 166,585 млн. тонн, дефіцит зменшиться до - 9,425 млн. т, імпортний попит 54,281 млн. т, експортна пропозиція 52,156 млн. т, кінцеві запаси становитимуть 53,068 млн. т, або 31,86 % від споживання.

Цінова коньюктура зміниться в бік зменшення рівня ціни, що зараз і відбувається на світових біржах. Але протягом 2009/10 МР ціни на цукор ще будуть досить високими з можливими коливаннями. Що стосується України, то прогнозована оптова-відпускна ціна на цукор в 2010 році може знаходитись на рівні 6200 грн. за тонну з коливаннями плюс-мінус 10 %. Це означає, що бурякоцукровий підкомплекс АПК України все ще має сприятливі умови для відновлення оптимального рівня власного виробництва і перспективи його подальшого розвитку.